Ольфі Обермаєр та Едіп

Мене звати ВОЛЬФҐАНҐ ОБЕРМАЄР. Мені чотирнадцять. І чи мені вам розказувати, які ці роки буремні?!

• з навчанням проблеми;
• з гулянкою біля басейна халеписько (усіх причетних викликали на килим до дирекції школи);
• не розумію, як розірвати любощі з однокласницею;
• а ще я не знаю, хто мій батько!.. І чи часом я не гей?

Та, здається, я знаю, чим пояснити мою кризу. Виховують мене самі лиш жінки! Бабуся — одна штука, двоюрідна бабця — одна штука, тітка — дві штуки, мама — одна штука, старша сестра — дві штуки! І навіть на великі свята в будинку немає однієї штуки чоловіка, який може посприяти мені на дрібку!

Чотирнадцятирічний Ольфі якраз такий! Йому кортить докопатися до істини: чому він не досягає бажаних успіхів у навчанні, як йому щонайкраще розірвати любовні стосунки з однокласницею, що йому робити, щоб мама і все те жіноцтво, яке його виховує, дали йому спокій. Це щира, по-справжньому глибока й водночас сповнена гумору історія одного підлітка в його бентежному й прекрасному світі.