Повітряна й тривожна книжка

«Повітряна й тривожна книжка»  —  це збірка есеїв Ірини Славінської про те, як змінилося наше життя з початком повномасштабного вторгнення росії. З власного досвіду авторка розмірковує над зміною пріоритетів і пристосуванням до реалій, пошуками рятівної рутини й свого місця безпеки.

Мемуари часів блекаутів і обстрілів

Ірина Славінська пише про буденні речі, що вам точно знайомі: зміну гардероба з початком повномасштабного вторгнення, дитячі спогади про вимкнення світла й реальність блекауту. Кожна історія є рефлексією про життя мешканців «тилових» міст, що тепер запасаються стравами швидкого приготування та зважають на графіки відключень електроенергії в побуті.

У книзі про російсько-українську війну авторка також аналізує жіночий досвід в умовах нападу ворога. Наприклад, у короткому тексті «Манікюр» влучно зафіксований контраст страшних днів і повсякденних турбот про нігті, стрижку й фарбування волосся. Славінська документує в більшості непомічену частину побуту із темними салонами краси «для своїх», за можливість потрапити до яких не вийде просто заплатити. Книгу наповнюють і такі, здавалось би, незначні деталі наших спроб зберігати відчуття звичної реальності.

Описуючи життя жінок в Україні зараз, авторка знаходить пояснення у світовій історії. У історії про дівчат-захисниць, які шукали майстрів манікюру під обстрілами у Харкові, виринає таке порівняння:

«Життя «мирних» жінок подекуди скидалося на фотографію Тома Стоддарта з портретом Меліхи Варешанович у воєнному Сараєві. На позір  —  підбори, сукня, кучері, макіяж. Направду  —  обрізане в коротку зачіску волосся, бо бракує води та шампуню, а також надія якось пережити ще один день в обложеному місті»